Міжнародна група археологів виявила на острові Сулавесі (Індонезія) малюнок руки, який, ймовірно, є найдавнішим прикладом наскельного мистецтва. Його вік становить щонайменше 67 800 років.

Цей примітивний, але історично значущий печерний малюнок було знайдено всередині лісабетинової печери Леанг Метандуно на острові Муна, одному з віддалених районів південно-східного Сулавесі. Малюнок складається з контуру руки, намальованого шляхом оббризкування пігментом навколо руки, притиснутої до стіни. Сам силует дуже блідий, але зберіг достатньо ознак, щоб стверджувати його античне походження.

Для встановлення віку малюнка археологи застосували метод уранторієвого датування: дослідили тоненькі мінеральні відкладення, що утворилися на поверхні пігменту, і вирахували мінімальний вік твору. 

Такий підхід дозволив точно встановити, що силует руки з’явився не менше 67 800 років тому, тобто значно раніше за відомі зразки наскельного мистецтва з Європи.

Це відкриття перевершує попередні рекорди, серед яких були наскельні зображення в печерах Іспанії та Франції, датовані приблизно 64 000–66 000 років тому.

Дослідники, серед яких археологи з Індонезії та Австралії, вважають, що відбиток руки є важливим доказом того, що ранні люди в Південно-Східній Азії вже мали символічну культуру й здатність до абстрактного мислення.

Разом з тим це відкриття має значення і з історичної точки зору, а саме для розуміння шляхів міграції древніх людей. Адже сліди живопису в Індонезії найкраще узгоджуються з теоріями про те, що предки сучасних аборигенів Австралії могли проходити через архіпелаг Сулавесі на шляху до материкової частини Австралії близько 60 000–65 000 років тому.