У
Свобода преси: світові тенденції
Світовий індекс свободи преси оцінює ситуацію в 180 країнах світу за п’ятьма факторами: політичним, економічним, правовим, безпековим і соціальним.
Згідно зі звітом за 2026 рік, умови для роботи журналістів оцінюються як проблемні або погані у трьох чвертях із 180 досліджених країн. Понад половина держав потрапили до категорій із важкими або надскладними умовами. Лише 17 країн покращили свої показники, тоді як у 163 країнах ситуація погіршилася.
Основними чинниками, які руйнують свободу слова, є два явища. Перше — це збройні конфлікти. В Іраку, Судані, Південному Судані та Ємені журналістам майже неможливо виконувати професійні обов'язки. Друга причина — цілеспрямована політика лідерів, які зробили атаки на пресу своєю стратегією. Навіть відносно стабільні демократії втратили свої позиції в рейтингу.
Зокрема президент Аргентини регулярно використовує соціальні мережі для цькування журналістів, прем'єр Словаччини Роберт Фіцо відкрито називає їх своїми ворогами, а Дональд Трамп від початку своєї політичної кар'єри систематично ображає та погрожує пресі.
У Європі спостерігається різкий розрив між Північчю та Заходом. Наприклад, після зміни уряду наприкінці 2023 року нова влада Польщі припинила вербальні атаки та судові переслідування журналістів, які практикувала попередня партія «Право і справедливість» (PiS). Завдяки цьому країна покращила свої показники.
Тим часом в Угорщині та Білорусі ситуація залишається критичною. Обидві країни традиційно перебувають у червоній зоні з дуже серйозними обмеженнями свободи преси. За даними Freedom House, в Угорщині влада систематично використовує податкові перевірки та позови проти незалежних медіа, тоді як у Білорусі після 2020 року практично всі незалежні ЗМІ були змушені працювати у вигнанні.
На тлі глобального падіння існують і острови стабільності. Норвегія десятий рік поспіль посідає перше місце, залишаючись еталоном свододи преси. Після падіння режиму Асаду Сирія піднялась на 36 позицій. Південно-Африканська Республіка теж поступово поступово покращує показники з 2013 року. Дослідниця Віра Славчева-Петкова з Ліверпульського університету вважає, що журналісти можуть протистояти тиску лише разом, об'єднуючись з правозахисними організаціями.
Знання, що є хтось, на кого можна покластися, дуже важливе. Коли журналісти не мають підтримки, вони починають вважати, що те, що з ними відбувається, це їхня власна провина, — каже професорка.
Нагадаємо, що у 2025 році рівень свободи у світі знизився вже двадцятий рік поспіль: погіршення зафіксовано у 54 країнах, тоді як покращення – лише у 35.
