Під час вересневих повеней у 2023 році в Польщі активізувалися кампанії дезінформації з антиукраїнським підтекстом. Це стало ще одним прикладом того, як кризи використовуються для маніпуляцій громадською думкою.
🔎 Що сталося?
За даними Наукової та академічної мережі (NASK), з 13 по 25 вересня було зафіксовано близько 23 тисяч фейкових повідомлень, які поширювалися в мережі та охопили майже 8 мільйонів користувачів. Переважна частина цих повідомлень мали антиукраїнський характер, спрямований на те, щоб посіяти розбрат між поляками та українцями.
Основні фейки 💬
- "Допомога Україні послаблює можливості Польщі"
Один із головних наративів полягав у тому, що підтримка України нібито позбавляє Польщу ресурсів для допомоги постраждалим від повені. Така дезінформація посилювала антагонізм до українських біженців і спрямовувалася на підрив підтримки України серед поляків.
- "Українці мародерствують у зонах повеней"
Попри те, що польська поліція спростовувала ці звинувачення, фальшиві повідомлення про нібито мародерство з боку українців продовжували поширюватися в соцмережах, розпалюючи недовіру та ксенофобію.
Як дезінформатори маніпулювали фактами? 🕵️♂️
Маніпуляції включали перебільшення масштабів катастрофи, маніпуляції з даними про кількість загиблих, а також поширення фальшивих відео. Метою було створити викривлену картину, яка підживлювала антиукраїнські настрої та підсилювала внутрішню напругу в Польщі.
💡 Чому це відбувається?
Аналітики вказують, що такі кампанії мають чітку політичну мету. Вони спрямовані на підрив підтримки України та розпалювання внутрішніх конфліктів у Польщі. Дезінформаційні атаки часто фінансуються та підтримуються зовнішніми гравцями, такими як російські пропагандисти, які використовують подібні кризи для поширення своїх наративів.